ТІАБЕНДАЗОЛ (Tiabendazolum), 2-(1,3-тіазол-4-іл)-1Н-бензімідазол.
C10H7N3S Мол. м. 201,2
АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий кристалічний порошок, практично нерозчинний у воді, малорозчинний в етанолі, хлороформі, етері та метиленхлориді; розчиняється в розведених розчинах мінеральних кислот. Тпл ~ 300 °С. УФ-спектр: λmax=243, 302 нм розчину в 0,1 М кислоті хлористоводневій. Зберігають у щільно закупореному контейнері, у захищеному від світла місці при кімнатній температурі.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; методом ТШХ на пластинах силікагелю GF254R у системі розчинників вода — ацетон — льодяна оцтова кислота — толуол (2,5:10:25:62,5), проглядаючи в УФ-світлі при λmax=254 нм; препарат розчиняють у кислоті хлористоводневій, додають n-фенілендіаміну дигідрохлорид та цинковий пил, за 2 хв розчин дає синьо-фіолетове або яскраво-синє забарвлення із залізоамонійними галунами; вивчають УФ-спектр субстанції. Кількісно визначають методом неводної ацидиметрії у льодяній оцтовій кислоті, точку еквівалентності визначають потенціометрично.
Фармакологічна група. Р02С А02 — антигельмінтні препарати.
Фармакологічні ефекти. Антигельмінтний (має виражену дію на анкілостоми та трихоцефали).
Застосування. Нематодози: трихоцефальоз, анкілостомідоз.
Вартанян Р.С. Синтез основных лекарственных средств. — М., 2004; Елинов Н.П., Громова Э.Г. Современные лекарственные средства. — СПб., 2000; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; Тпе Меrc index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. — 13 Ed., 2001. — № 1.